Адаптація дизайну під технічні вимоги виробництва

Час парфумерії індивідуального виконання закінчився приблизно до кінця ХІХ століття. З тих пір і в цій сфері, яка так прагне індивідуалізму, диктує правила масове виробництво. Навіть дрібносерійне, воно у парфумерії вимірюється тисячами екземплярів. А там, де є серійне виготовлення – там суворі правила та стандарти.

Дизайнер, розпочинаючи розробку дизайну упаковки, в першу чергу повинен відповідально поставитися до вибору матеріалу. Головні питання, на які належить відповісти:

• чи здатне працювати з цим матеріалом (виготовляти, обробляти) промислове обладнання, яке є в наявності;
• чи відповідає матеріал нормативним вимогам та стандартам (за міцністю, герметичністю, хімічною стійкістю тощо);
• чи відповідає він властивостям парфумерної продукції (зазвичай виготовляється на основі сильних розчинників), яка зберігатиметься в ній.

Сучасне виробництво упаковки може багато, аж до серійного виробництва навіть дизайнерських шедеврів. Питання, яка буде собівартість продукції. Економіка виробництва займає важливе місце у дизайнерському рішенні. Вартість виготовлення має займати критично велику частку загальної собівартості продукту, інакше може втратити ринкові позиції. Для складної у виготовленні, матеріаломісткої парфумерної упаковки справедливо правило промислової масовості – що більше серія (партія) – то виходить дешевше.

Таким чином, при виборі постачальника парфумерної ємності доцільно налагодити співпрацю з серйозним підприємством, яке має підготовлених фахівців – технологів, здатних навіть складні дизайнерські рішення втілити в пакувальний продукт, який відповідає нормативним вимогам та недорогий у виготовленні. Найкращим критерієм, що характеризує виробника парфумерної упаковки, є наявність у нього сертифіката відповідності правилам організації виробництва в ЄС (DIN EN ISO 22716).
Більше з цієї теми можна дізнатися у статті «Чим загрожуватиме співпраця з недосвідченим постачальником? Рекомендації щодо вибору надійної компанії».

 

Які вимоги може висунути виробництво?
Як би не ширяла фантазія дизайнера при створенні парфумерного флакона, він, на жаль, змушений підкоритися технічним вимогам до упаковки, які диктуються нормативами, стандартами, а також вимогами технологів.

Нормативні правила вимагають від парфумерної упаковки:

• герметичність (створення надійної перешкоди проникненню атмосферного кисню, вуглецю, водяної пари);
• достатній ступінь захисту від ультрафіолетових променів, щоб уникнути розкладання під їх впливом вмісту;
• речовина упаковки не повинна потрапляти (розчинятися) у вміст;
• вміст не повинен адсорбуватися (розчиняти, послаблювати) у матеріал флакона;
• вона має бути екологічно безпечною, не містити токсичних речовин;
• забезпечувати достатню захист від підробки.

Крім того, виробничий технолог може внести в дизайнерський проект свої корективи, що визначаються можливостями наявного обладнання:

• по фактично виготовлених та оброблюваних матеріалах;
• за максимальним, мінімальним розміром виробів (визначається можливостями обладнання, властивостями матеріалу);
• за товщиною стінок флакона, формою, розміром декоративних елементів (визначається межею плинності матеріалу);
• за характером, місцем нанесення гравіювання, тиснення, фарбування, палітрі застосовуваних кольорів та ін.

Дизайн та умови виробництва парфумерного флакона – два основоположні фактори, які в процесі створення тари повинні йти пліч-о-пліч, взаємно враховуючи вимоги один одного. Тільки в такому випадку вдається отримати гарну привабливу парфумерну упаковку за її економічно виправданої собівартості.